30 липня 2026 року кількість позицій у Переліку забороненого програмного забезпечення та комунікаційного обладнання зросла до 1770. Держспецзв’язку додала до нього ще 206 нових найменувань, серед яких рішення групи "Діасофт", платформа Digital Q та продукти FLEXTERA.
Оновлений список має значення насамперед для державного сектору та організацій, які працюють із критично важливими інформаційними системами. Обмеження поширюються на програмне забезпечення, що використовується для обробки державних інформаційних ресурсів, службових відомостей, таємної інформації та інших даних з обмеженим доступом.
До цієї категорії можуть належати державні органи, комунальні та державні підприємства, органи місцевого самоврядування, а також оператори об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.
Які рішення з’явилися в оновленому переліку забороненого ПЗ?
Значна частина нових позицій пов’язана з програмними продуктами для банківського, фінансового та страхового секторів.
Зокрема, до переліку внесли:
- рішення ТОВ "Діасофт" та інших компаній, що входять до групи «Діасофт»;
- платформу Digital Q;
- продукти Q.UP, Q.Risk&Compliance, Q.FinMarket і Q.Accounting;
- рішення FLEXTERA для управління клієнтами, кредитування, розрахунків та аналітики;
- системи Diasoft FA# для банківського бек-офісу, кредитних операцій і платіжних карток;
- казначейський продукт Diasoft FA# Treasury;
- страхові рішення Diasoft Insurance;
- систему Diasoft Respect для роботи недержавних пенсійних фондів.
За даними Держспецзв’язку, зазначене програмне забезпечення використовується не лише у фінансових установах, а й у корпоративному секторі. Ознайомитися з повним переліком можна на офіційному сайті служби.
Ознайомтеся детальніше зі статтею Відмова від 1С та шлях українського бізнесу до цифрової незалежності підсумки дискусії на Tech360
На якій підставі Держспецзв’язку оновили список?
Перелік переглянув Департамент державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту Адміністрації Держспецзв’язку.
Під час оновлення фахівці проаналізували чинні та нові рішення Ради національної безпеки і оборони України, які були введені в дію указами Президента.
Мета такої перевірки — виявити програмне забезпечення підсанкційних виробників і не допустити його використання в системах, від яких залежить функціонування державних установ, фінансової інфраструктури та критичних сервісів.
Кількість позицій у переліку зростає вже вдруге поспіль. Під час попереднього перегляду список розширили з 1341 до 1564 найменувань. Після нового доповнення він налічує 1770 позицій.
Кому варто перевірити власні ІТ-системи?
Першочергово аудит програмного забезпечення доцільно провести компаніям та установам, які:
- мають статус об’єкта критичної інфраструктури;
- обробляють державні інформаційні ресурси;
- працюють зі службовою або таємною інформацією;
- обслуговують державні органи чи критичні сервіси;
- використовують фінансові, банківські або страхові системи з оновленого переліку.
Перевірка має охоплювати не лише назви встановлених програм, а й їхніх розробників, постачальників, власників прав, канали технічної підтримки та пов’язані компанії.
Дізнайтеся більше про Альтернативи 1С для українського бізнесу. Як компанії переходять та які системи обирають для бухгалтерського обліку?
Як бізнесу підготуватися до можливої заміни
Почати варто з повної інвентаризації програмних продуктів, які використовуються у фінансових, операційних, управлінських та інших важливих процесах.
Після цього компанії доцільно:
- зіставити власний перелік систем з офіційним списком Держспецзв’язку;
- визначити, які процеси залежать від потенційно обмеженого програмного забезпечення;
- оцінити ризики зупинки роботи, втрати підтримки або доступу до оновлень;
- перевірити можливі кібербезпекові та юридичні наслідки;
- визначити пріоритетність заміни окремих систем;
- підготувати поетапний план міграції на альтернативні рішення;
- зафіксувати відповідальних, бюджет і орієнтовні строки переходу.
Окремо варто проконсультуватися з юристами та спеціалістами з кібербезпеки, оскільки застосування обмежень залежить від статусу підприємства, сфери діяльності та категорій даних, які воно обробляє.
Чи стосується заборона ПЗ всього приватного бізнесу?
Офіційні джерела не встановлюють єдиної заборони для всіх приватних компаній, а також не визначають універсальних строків відмови від кожного продукту, внесеного до переліку.
Не передбачено й автоматичного застосування однакових штрафів до всього приватного сектору. Вимоги необхідно оцінювати індивідуально — з урахуванням ролі компанії, її взаємодії з державними системами та значення програмного забезпечення для критичних процесів.
Водночас оновлення переліку варто розглядати як практичний сигнал для ширшого аудиту ІТ-інфраструктури. Бізнесу доцільно заздалегідь перевірити походження програмних продуктів, доступність підтримки, санкційні ризики та можливість безпечного переходу на альтернативне ПЗ.