За останні п’ять років українське виробництво пройшло шлях від помірного зростання до воєнного шоку, адаптації та пошуку нової моделі розвитку. Війна змінила не лише обсяги виробництва, а й структуру попиту, логістику, кадровий ринок та вимоги до технологій.
У цьому дослідженні розглянуто, як промисловість і виробничий МСБ реагують на ці зміни, зокрема які напрями зростають швидше, чому автоматизація, ERP, хмарні сервіси та AI стають умовою стабільної роботи. Мета дослідження — показати не лише наслідки кризи, а й ті рішення, які визначатимуть конкурентність українських виробників у найближчі роки.
Динаміка промисловості за останнє п’ятиріччя
Повномасштабне вторгнення у 2022 році різко змінило умови роботи українських виробників. Частина підприємств була зруйнована або опинилася в окупації, порти заблоковані, логістичні зв’язки розірвані, а перебої з електроенергією стали постійним фактором ризику.
За даними Державної служби статистики України, у 2021 році індекс промислової продукції становив 102,6% до попереднього року. Тобто перед повномасштабною війною промисловість ще демонструвала помірне зростання. У 2022 році індекс впав до 66,6%. Це означає скорочення виробництва на 33,4% за рік.
У 2023 році промисловість перейшла від шокового падіння до адаптації. Підприємства релокували виробництва, шукали нових постачальників, перебудовували маршрути доставки, інвестували в генератори та інші резервні джерела енергії. Частково виробничий сектор стабілізував роботу. Індекс промислової продукції зріс до 106,8% до попереднього року, що свідчить про відновлення.
Однак це відновлення не стало стійким. У 2025 році динаміка знову погіршилася. За січень-липень індекс промислової продукції становив 97% рік до року, а за дев’ять місяців фізичні обсяги виробництва скоротилися на 2%. Водночас номінальна вартість виробленої продукції зросла до 2,94 трлн грн, що на 14% більше, ніж роком раніше.
Такий розрив між фізичними обсягами і вартістю продукції показує, що промисловість зростає переважно в цінах, а не в кількості виробленого. На виробників тиснуть дорожча енергія, пошкоджена інфраструктура, потреба в імпортному обладнанні та паливі, складніша логістика й витрати на безпеку. За цих умов підприємства працюють у режимі постійного подорожчання виробництва, тоді як можливості держави для прямої підтримки цивільного сектору обмежені високим бюджетним дефіцитом.
Структурна мілітаризація та лідери галузі
Воєнний стан змінив не лише обсяги промислового виробництва, а й саму структуру попиту. У 2022-2025 роках найшвидше зростали напрями, пов’язані з оборонним комплексом.
За даними, які наводить “Економічна правда”, у грудні 2024 року випуск продукції оборонних галузей зріс вдвічі порівняно з груднем 2023 року. За дев’ять місяців 2025 року обсяг такої продукції перевищив рівень аналогічного періоду попереднього року більш ніж у 2,5 раза і сягнув 390 млрд грн. Для порівняння, за весь 2024 рік цей показник становив 420 млрд грн.
Окремим напрямом швидкого розвитку стали безпілотні системи. За дев’ять місяців 2025 року випуск БПЛА становив 50 млрд грн проти 28 млрд грн за аналогічний період 2024 року. Зростання цього сегмента важливе не лише через обсяги виробництва. Навколо БПЛА формується ширша промислова екосистема, а саме компоненти, електроніка, системи управління, оптика, навігаційні прилади, тепловізійні модулі, засоби нічного бачення та рішення для зв’язку.
Оборонний попит також підтримав частину легкої промисловості. Виробники форми, тактичного спорядження, амуніції, розвантажувальних систем і спеціального текстилю отримали стабільніше завантаження, ніж багато цивільних напрямів. Для частини підприємств військові замовлення стали способом зберегти виробництво, персонал і ланцюги постачання.
Масштаб оборонного виробництва складно повністю оцінити через офіційну статистику. Значна частина підприємств, які виготовляють компоненти, вузли або допоміжні вироби для ОПК, працює під цивільними КВЕДами. За оцінками, йдеться майже про 90% таких компаній. Така структура допомагає зберігати операційну гнучкість і знижувати безпекові ризики, але водночас приховує частину реальної ваги оборонного сектору в промисловості.
Також буде цікаво прочитати Дослідження МСБ в Україні аналітика, проблеми та шляхи розвитку
Виробничий МСБ: структура, настрої та точки тиску
Українська промисловість має нерівномірну структуру за розмірами підприємств. За кількістю в секторі переважають малі та мікропідприємства, однак середні й великі компанії концентрують більшу частину зайнятості, реалізації продукції та виробничих потужностей. Через це виробничий МСБ не можна аналізувати окремо від ширших промислових ланцюгів. Малі компанії часто працюють як постачальники, підрядники, виробники комплектуючих або сервісні партнери для більших гравців.
Поточні настрої підприємців залишаються обережними. У вересні 2025 року Ukrainian Business Index становив 37,9 бала зі 100 і залишався нижче межі позитивних очікувань. Лише 14,7% бізнесу оцінювали свій фінансовий стан як відмінний. Більшість компаній описували його як посередній, задовільний або поганий. Для виробничого МСБ така оцінка особливо показова, адже цей сектор має вищі постійні витрати, довші виробничі цикли та більшу залежність від обладнання, енергії, сировини й персоналу.
За даними опитування Дія.Бізнес, серед основних проблем підприємці МСБ називають дефіцит кваліфікованих кадрів, мобілізаційні ризики, подорожчання енергії, нестабільне регулювання та слабший внутрішній попит. Для виробників ці фактори мають накопичувальний ефект. Брак людей ускладнює виконання замовлень, дорога енергія підвищує собівартість, нестабільні правила заважають планувати інвестиції, а слабкий попит обмежує можливість перекладати витрати на кінцеву ціну.
У відповідь підприємства змінюють операційні моделі. Частина компаній автоматизує ручні процеси, щоб зменшити залежність від дефіцитної робочої сили. Інші переносять виробничі потужності у безпечніші регіони, шукають локальних постачальників або переорієнтовуються на експортні ринки.
Автоматизація українського виробництва: темпи цифрової трансформації
Війна прискорила цифрову трансформацію українського виробництва. Якщо 2022 року автоматизація вважалась частиною поступової модернізації, то сьогодны вона перетворилася на інструмент виживання бізнесу в нових умовах.
Підприємства почали активніше інвестувати в ІТ-рішення, які допомагають контролювати процеси дистанційно, швидше обробляти замовлення, вести облік запасів, управляти продажами та підтримувати зв’язок між командами.
Готовність компаній до автоматизації в цифрах:
- Понад 72% українських компаній розглядають цифрові технології передусім як інструмент автоматизації щоденних операцій, а 60% менеджерів пов’язують прискорення цифрової трансформації з викликами війни. Середній обсяг інвестицій у диджиталізацію становить від 1% до 5% річного доходу підприємств (Дослідження Forbes та KPMG).
- 37% компаній упроваджують нові технології лише тоді, коли виникає гостра потреба. Ще 20% перебувають на етапі планування і готуються до масштабнішого впровадження. Водночас 7% компаній поки відкладають технологічне оновлення через брак бюджету або відсутність термінового запиту (Kyivstar Business Hub).
- Найчастіше бізнес автоматизує процеси, які швидко впливають на щоденну роботу. Для виробничих компаній така автоматизація особливо важлива, бо дозволяє краще бачити залишки, планувати закупівлі, контролювати виконання замовлень і швидше реагувати на збої.
Сфера інтеграції ІТ-рішень | Частка компаній за запитом (%) | Ключовий бізнес-ефект впровадження |
Маркетинг та продажі | 26% | Розширення клієнтської бази, підвищення конверсії. |
Аналітика та звітність | 23% | Прискорення прийняття управлінських рішень. |
Бухгалтерія та документообіг | 19% | Скорочення рутинних операцій, кібербезпека. |
Командна взаємодія | 18% | Ефективна робота віддалених та релокованих офісів. |
Окрему роль у цифровізації виробництва відіграє хмарна інфраструктура. Для підприємств вона стала способом захистити дані та операційні системи від фізичних ризиків. Перенесення баз даних, ERP-систем, CRM, бухгалтерських платформ і внутрішніх сервісів у хмару дозволяє продовжувати роботу навіть після пошкодження офісів, складів або локальних серверів.
Дізнайтеся більше про Топ-6 рішень Odoo для виробництва — цифрове управління підприємством
Системи автоматизації та фактор номер один при виборі ERP
Виробничі компанії мають вищі вимоги до ERP-систем, ніж бізнеси з простішою операційною моделлю. Виробництво потребує точного відображення технологічних карт, руху матеріалів, залишків, норм списання, етапів виконання замовлень і фактичної собівартості продукції. Через це вибір ERP здебільшого залежить від масштабу підприємства, складності виробничого процесу та кількості операцій, які потрібно контролювати в єдиній системі.
Головний критерій для українського виробника — локалізація ERP під українське законодавство й облік. Система має підтримувати первинні документи, податкову звітність, банківські виписки, ПРРО, складський облік та роботу з українськими контрагентами. Якщо для базових операцій потрібні довгі доопрацювання, впровадження швидко дорожчає, затягується і втрачає практичну цінність для бізнесу.
Другий важливий критерій — здатність ERP працювати не лише як облікова програма, а як система управління виробництвом. Бізнесу потрібно бачити завантаження ліній, споживання ресурсів, простої, знос обладнання та відхилення від плану майже в режимі поточного контролю. Такі дані допомагають точніше планувати ремонти, зменшувати втрати, контролювати собівартість і швидше реагувати на збої.
Окреме значення має інтеграція ERP з виробничим обладнанням, IoT-рішеннями, CRM, бухгалтерськими системами, маркетплейсами, банками й сервісами аналітики. Чим більше операцій відбувається вручну або через окремі таблиці, тим вищий ризик помилок, дублювання даних і втрати контролю над процесами.
Додатковими критеріями вибору стають загальна вартість володіння, швидкість запуску, зручність навчання команди та рівень кібербезпеки. Для українських виробників це особливо важливо, бо ERP має забезпечувати безперервність роботи в умовах нестабільної інфраструктури, кадрових обмежень і підвищених безпекових ризиків.
Автоматизація фінансового обліку: перехід від 1С та BAS
Історично 1С та її пізніша лінійка BAS були одними з найпоширеніших систем автоматизації фінансового й управлінського обліку в Україні. Для багатьох компаній ці рішення стали частиною операційної інфраструктури.
Після початку повномасштабної війни така залежність стала не лише технічним, а й безпековим питанням. Російське походження програмного забезпечення створює ризики для комерційних даних, внутрішньої звітності, інформації про постачальників, клієнтів, договори та фінансові операції.
Регуляторний тиск також посилив потребу в переході на інші рішення. Після ухвалення постанови Кабінету Міністрів України №1335 від 22 жовтня 2025 року Держспецзв’язку оприлюднило перелік програмного забезпечення, забороненого до використання. Це стало сигналом, що заміна російських облікових систем переходить із площини “бажаної модернізації” у площину управління ризиками, відповідності вимогам і захисту даних.
Після відмови від застарілих або ризикових облікових систем перед бізнесом постає наступне питання — які рішення можуть замінити їх без втрати керованості, даних і темпу роботи?
Альтернативи та алгоритм міграції для виробничих систем
Вибір альтернативи залежить від масштабу компанії та складності виробничого процесу.
- Мікро- та малий бізнес частіше шукаєпрості хмарні сервіси для обліку, продажів, складу й фіскалізації. У цьому сегменті використовують Dilovod, SalesDrive та подібні рішення, які швидко запускаються, не потребують великої ІТ-команди й закривають базові операційні потреби.
- Малі та середні виробники частіше переходять до модульних систем. Для них важлива можливість поступово підключати виробничі, складські, фінансові та CRM-блоки без повної зупинки бізнесу. У цьому сегменті використовують Odoo ERP, українські рішення SBE, UGLA та інші системи, які можна адаптувати до конкретної виробничої логіки.
- Великі промислові компанії орієнтуються на комплексні ERP-рішення, здатні працювати з великими масивами даних, кількома юридичними особами, складною звітністю та розгалуженими виробничими процесами. У цьому сегменті використовують IT-Enterprise, ISpro, MASTER:Бухгалтерія, SAP Business One, Microsoft Dynamics та інші системи корпоративного рівня.
Перехід на альтернативу 1С/BAS для виробничих компаній є важливою умовою стабільної роботи в Україні. Чим раніше підприємство починає міграцію та залучає досвідченого інтегратора, тим нижчими будуть ризики для складу, зарплати, документообігу, фінансової звітності та виробничого планування. Відкладений перехід майже завжди стає дорожчим, складнішим і небезпечнішим для бізнесу.
Рекомендуємо до прочитання Альтернатива 1С для українського бізнесу. Як компанії переходять та які системи обирають для бухгалтерського обліку?
Новітні технології: темпи впровадження штучного інтелекту та успішні кейси
Воєнний стан став одним із факторів, які прискорили інтерес бізнесу до AI-рішень. Компаніям потрібно швидше обробляти дані, прогнозувати попит, зменшувати ручну роботу, контролювати витрати й ухвалювати рішення в умовах нестабільності.
За даними досліджень Міністерства цифрової трансформації України, понад 93% українських бізнесів вже інтегрували інструменти штучного інтелекту у щоденні операції. Для частини з них йдеться про базове використання, тобто генерацію текстів, автоматизацію комунікацій, підтримку клієнтів, підготовку звітів і аналіз документів. У більш зрілих компаніях AI поступово переходить у сферу управлінської аналітики, прогнозування продажів, контролю запасів, планування виробництва та оцінки ризиків. 
Паралельно зростає українська AI-екосистема. Кількість компаній, які спеціалізуються на розробці рішень на базі штучного інтелекту, збільшилася з 97 до 243 наприкінці 2024 року. За цим показником Україна посіла друге місце у Центральній та Східній Європі. Окремим драйвером став Defense Tech: у 2023 році обсяг фінансування українських AI-стартапів зріс на 35% порівняно з попереднім роком.
Для промисловості найбільше значення мають не універсальні AI-інструменти, а рішення, які вбудовуються у виробничий цикл. Виробникам потрібні системи для прогнозування попиту, оптимізації закупівель, контролю залишків, виявлення дефектів, планування технічного обслуговування обладнання та аналізу собівартості. Саме в таких процесах штучний інтелект може давати практичний ефект.
Водночас впровадження AI створює нові управлінські ризики. Бізнесу потрібні правила використання штучного інтелекту, захист даних, контроль якості результатів і навчання персоналу.
Практичні кейси інтеграції та власні ШІ-агенти
Українські агрохолдинги почали впроваджувати штучний інтелект ще до масового інтересу до генеративних моделей. Наприклад, за даними Forbes Ukraine, МХП із кінця 2021 року використовує власного ШІ-асистента Smart TA для контролю факторів, які впливають на вирощування птиці та посівів. У розробку компанія інвестувала від $400 000, а саму систему запатентувала у 2020 році.
«Астарта» застосовує ШІ для планування сівозмін, логістики врожаю та оцінки стану посівів. Kernel розробляє моделі для прогнозування врожайності, визначення фаз розвитку культур і планування логістики. У цих прикладах штучний інтелект працює як частина виробничого управління.
Використання AI-агентів у логістиці: досвід компанії Logisticon
Одним із прикладів використання штучного інтелекту в українській логістиці є досвід продуктової IT-компанії Logisticon, яка розробляє хмарне програмне забезпечення для автоматизації складських, транспортних і 3PL-процесів. Компанія інтегрує автономних AI-агентів у свої продукти — зокрема WMS, YARD та LOGIST OFFICE.
На відміну від звичайних зовнішніх чат-ботів, AI-агенти Logisticon працюють у захищеному корпоративному контурі та мають доступ до контексту конкретного клієнта: його бізнес-процесів, архітектури даних та історичної статистики. Для цього компанія використовує векторний пошук і технологію RAG — Retrieval-Augmented Generation.
Практичне застосування AI-агентів має два основні напрями:
- Інтелектуальний супровід користувачів. У складних системах на кшталт WMS чи ERP AI-помічник може замінювати класичні інструкції: користувач ставить запит природною мовою, а система генерує покрокову відповідь, адаптовану до його ролі та поточного екрана. Це скорочує час онбордингу нових працівників і зменшує навантаження на технічну підтримку.
- Глибока аналітика на основі даних. У WMS AI-агент може пояснити причини падіння швидкості комплектації замовлень, наприклад через неоптимальне розміщення високообортових товарів. У LOGIST OFFICE він аналізує ефективність транспортних тендерів, динаміку ставок перевізників і показники SLA. У YARD AI-помічник відстежує статистику прибуття транспорту та може попереджати диспетчера про ризик перевантаження окремих воріт.
Досвід Logisticon демонструє перехід від класичної автоматизації та пасивних дашбордів до проактивних AI-агентів, які допомагають бізнесу аналізувати операційні дані, швидше ухвалювати рішення, компенсувати нестачу кваліфікованих кадрів і завчасно виявляти ризики в логістичних процесах.
Для компаній, які виходять на зовнішні ринки, штучний інтелект також стає інструментом швидшої локалізації. Відеопрезентації, інструкції, комерційні матеріали й технічні описи можна швидше перекладати, озвучувати та адаптувати під конкретний ринок. Для виробників без великих міжнародних маркетингових команд це знижує бар’єр виходу на нових клієнтів і партнерів.
Попри практичні кейси, ширша інтеграція AI в українську промисловість стримується кількома факторами. Бізнесу бракує спеціалістів на стику IT та виробництва, керівники не завжди довіряють AI-аналітиці під час ухвалення капіталомістких рішень, а частина підприємств залишається консервативною у зміні управлінських процесів. Тому найшвидше штучний інтелект впроваджують там, де вже є якісні дані, зрозуміла операційна логіка й команда, готова працювати з новими інструментами.
Корисною буде стаття про ERP для виробництва: як обрати систему, що підтримує зростання?
Висновки та перспективи
Промисловість уже не повертається до довоєнної моделі. Оборонні та суміжні технологічні виробництва зростають швидше, ніж більшість цивільних напрямів. Малі й середні виробники працюють у середовищі дорогих ресурсів, кадрового дефіциту, слабшого внутрішнього попиту й вищих безпекових ризиків.
Найближчими роками сильнішими будуть виробники, які інвестують в енергетичну автономність, безпечні ERP-системи, автоматизацію, якісні дані, AI-рішення та експортну гнучкість. Перехід від 1С/BAS, цифровізація обліку, впровадження ERP, хмарних сервісів і штучного інтелекту допоможуть точніше контролювати собівартість, залишки, замовлення, завантаження потужностей і ризики. Компанії, які відкладатимуть ці зміни, матимуть вищі витрати й менше контролю над процесами.
Українська промисловість уже довела здатність працювати під тиском. Наступний крок — перетворити цю витривалість на технологічну перевагу: модернізувати системи управління, посилити безпеку даних, навчити команди працювати з новими інструментами та будувати виробництво, яке може не лише виживати, а й масштабуватися.